Головна сторінка Поезія Самое большое счастье
Самое большое счастье

 

Самое большое счастье –
когда ты голубь
и сидишь на голове собственного памятника...
А если памятник
вдруг возомнит себя горою,
а тебя – мышью?
А если его чрево вместо мыши -
или голубя -
вновь исторгнет тебя,
в твоем прежнем,
скучном
человеческом облике?
Будешь ли тогда
ворковать стихи
о том, что самое большое ... –
это сидеть ...?
Или думаешь, что эти строки
вскружат голову
голубям?

Найбільше щастя

Найбільше щастя –
Це коли ти голуб
І стовбичиш на голові власного монумента,
Але ж бо –
Монумент удав гору,
А з тебе – мишу,
Але ж бо –
В таїні народження знову з’явишся ти,
Але ж бо –
ти з'явишся у своїй ранішій, людській, подобі,
Але ж бо –
Із яструбиним дзьобом,
Очима гадини й
Грифонячими пазурами,
Які зажерливо стискаються
Під розкугикування віршів
Про таке неймовірне щастя, як
стовбичити на голові власного монумента.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

© Олександр Різник, Київ - 2010 р.